«Охорона природи повинна стати моральною категорією і корис-туватися пріоритетом за будь-яких політичних ситуацій і комп¬ромісів».

М. Амосов

Ми атомні заложники прогресу, 

Вже в нас нема ні лісу, ні небес... 

Так і живемо – від стресу і до стресу,

Абетку смерті маємо – АЕС. 

Куди йдемо! Який лишаєм слід? 

Хто пам'ять змив, як дощик акварельку?

Все менше рук, що вміють сіять хліб,

Все більше рук, що тягнуть все у пельку.

Душа здригнеться і в астралі: 

Де ж те, як писанка село? 

В майбутнє підуть магістралі, 

А України наче й не було?!

Л. Костенко

Формуємо екологічну культуру.

Сьогодні вже нема сенсу довго пере¬конувати когось про важливість екологічної проблеми для нашого майбутнього. Неконтрольоване зростання населення землі, кількість якого вже пе¬ревищила критичну мету, дедалі більше забруднення атмосфери, накопи¬чення величезних об'ємів відходів людської діяльності при одночасному виснаженні майже всіх видів природних ресурсів призвели до розвитку глобаль¬ної екологічної кризи. Людству загро¬жує загибель, якщо воно терміново не змінить свого ставлення до природи, не змінить стилю своєї діяльності й існу¬вання, не переоцінить життєвих ціннос¬тей.

На нашу думку, ця проблема не лише економічна, соціальна, але й глибоко особистісна, важлива для кожної сім'ї, особливо для тих сімей, де ростуть діти – майбутнє нашої держави. Людям потрібна нова філософія життя, висока екологічна культура. Настав час керу¬ватися в наших діях правилами еко¬логічного гуманізму, екологічної етики.

Психологи впевнені, що природна потреба осмислити кожне природне явище триває в дітях лише до 10-11 років. Пізніше у них з'являються нові інтереси, часом далекі від вивчення природи. Тому в своєму спілкуванні з дітьми ми, дорослі, повинні прагнути, щоб діти були нероздільні з природою, вбирали в себе її чарівність, багатство, мудрість. Чим раніше дитина порине в природу, відчує на собі її благодатний вплив, тим краще для неї, для її фізичного і душевного здоров'я. Дітям не¬одмінно самим треба мерзнути взимку, грати в сніжки, відчувати, як мороз щи¬пає за ніс чи вуха, їм треба натішитися принадами літа, збирати і їсти ягоди, милуватися веселкою, відчути лагідність річкової води і сонця, знема¬гати від спеки, ховатися від неї в тіні де¬рев, мокнути під дощем, бігати по баг-нюці.

Батьки повинні весь час наголошува¬ти на тому, що людина – це лише част¬ка природи і Космосу. Вона повинна жи¬ти за їхніми законами, не владарювати над ними, а співпрацювати, шанувати все живе і неживе на Землі.

Потрібно, щоб у дітей виробилася потреба любити, розуміти, берегти і примножувати природу. Цього можна досягти лише в тому разі, коли батьки своїм особистим прикладом виховують бережливе ставлення до довкілля, коли батьки самі відгукуються на біль пташи¬ни, яка б'ється біля розореного гнізда, коли батьки разом із дітьми збудуть бу¬диночки для птахів, чи підгодують пер¬натих взимку, коли вся земля вкрита снігом і багато їх гине від холоду і голоду.

Лише таким шляхом ми з вами, ша¬новні батьки, досягнемо великої мети і наші сьогоднішні дошкільнята, яким відкрило двері XXI століття, будуть жи¬ти за заповітом великого римського мислителя П. Сенеки: «Жити щасливо і жити у злагоді з природою – одне і те ж саме».

Збагачуємо фонд «Я можу».

1. Посадіть 1-2 кімнатні рослини. Нехай діти поливають, миють, черенкують, розсаджують.

2. Якщо є дача або ділянка, нехай ди¬тина 4-х та більше років посадить на

своїй грядці або клумбі овочі й квіти, а восени буде збирати плоди своєї праці.

3.  Збирайте разом з дитиною гер¬барій. Для дошкільника це праця. Опа-ле осіннє кленове, березове листя тре¬ба акуратно приклеїти в альбом, а зимою розглядати. Про нього можна складати різні розповіді, історії.

4.  Розповідайте дітям, що природа також любить людину і щедро її нагороджує. В лісах багато ягід, грибів, горіхів, в річках – риби, існує багато ко¬рисних для людини лікарських трав.

5.  При першій же можливості в будь-яку пору року, якби лише погода була стерпною, вирушайте разом з дітьми в поле, спускайтеся в яри, видирайтеся на вершини горбів, щоб побачити нео¬зору далечінь і казкові нагромадження хмар.

6. Понесіть гостинці лісовим звіря¬там. Влаштуйте їм їдальню. Постарайтеся в найбезлюднішому місці зробити привал. Може вам пощастить зустріти мишеня чи білочку, помилуватися ро¬ботою дятла. Радість зустрічі з живою істотою надовго залишиться у пам'яті дітей.